ЕФЕКТИВНІ ЕКОЛОГІЧНІ ТА ІНЖЕНЕРНІ РІШЕННЯ
ЕФЕКТИВНІ ЕКОЛОГІЧНІ ТА ІНЖЕНЕРНІ РІШЕННЯ
Наше відповідальне ставлення до екології та енергоресурсозбереження продиктовано не тільки здоровим глуздом, а і підвищенням вимог до показників енергоефективності та екологічності об’єктів проектування й будівництва з боку вітчизняної нормативної бази та міжнародних стандартів. І ми вважаємо це дуже важливою і необхідною тенденцією.
Розділ «Оцінка впливу на навколишнє середовище» (ОВНС) розробляється у складі проектної документації на нове будівництво, розширення, реконструкцію та технічне переоснащення об'єктів промислового та цивільного призначення.
загальна характеристика існуючого стану території району і майданчика (траси) будівництва або їх варіантів, де планується здійснити плановану діяльність;
розгляд і оцінка екологічних, соціальних і техногенних факторів, санітарно-епідемічної ситуації конкурентно-можливих альтернатив (у тому числі технологічних і територіальних) планованої діяльності та обґрунтування переваг обраної альтернативи та варіанта розміщення;
визначення переліку можливих екологічно небезпечних впливів (далі - впливів) і зон впливів планованої діяльності на навколишнє середовище за варіантами розміщення (якщо рекомендується подальший розгляд декількох);
визначення масштабів та рівнів впливів планованої діяльності на навколишнє середовище;
прогноз змін стану навколишнього середовища відповідно до переліку впливів;
визначення комплексу заходів щодо попередження або обмеження небезпечних впливів планованої діяльності на навколишнє середовище, необхідних для дотримання вимог природоохоронного та санітарного законодавств і інших законодавчих та нормативних документів, які стосуються безпеки навколишнього середовища;
визначення прийнятності очікуваних залишкових впливів на навколишнє середовище, що можуть бути за умови реалізації всіх передбачених заходів;
складання Заяви про екологічні наслідки планованої діяльності.
- клімат і мікроклімат;
- повітряне середовище;
- геологічне середовище;
- водне середовище;
- ґрунти;
- рослинний і тваринний світ, заповідні об'єкти.
Розглядаються тільки ті компоненти та об'єкти навколишнього природного середовища, на які впливає планована діяльність, а також ті, сучасний стан яких не відповідає нормативному. Серед чинників впливу на навколишнє середовище слід розглядати просторові, енергетичні, хімічні, фізичні та ін. Додатково розглядаються впливи, пов'язані з надзвичайними ситуаціями такими, як природно-осередкові захворювання, геохімічні аномалії, стихійні нещастя, аварії та ін.
захист повітряного середовища та боротьби з шумом і іншими негативними фізичними впливами;
охорона поверхневих і підземних вод;
охорона грунту;
охорона рослинного і тваринного світу, заповідних об'єктів;
охорона умов життєдіяльності людини;
охорона пам'яток історії і культури;
охорона оточуючих об'єктів техногенного середовища.
Матеріали ОВНС надаються у складі проектної документації уповноваженим державним органам для експертної оцінки і повинні всебічно характеризувати результати оцінки впливів на природне, соціальне, включаючи життєдіяльність населення, і техногенне середовище та обґрунтовувати допустимість планованої діяльності.
Для об’єктів, які проектуються, на підставі розділу «ОВНС» виконується розробка документів, в яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел в атмосферне повітря з можливістю одержання подальшого дозволу на викиди.
Розділ «Енергоефективність» є складовою проектної документації, в якому висвітлюються та узагальнюються рішення проекту з реалізації вимог щодо енергозбереження та енергетичної ефективності будинків згідно з загальними принципами ДБН В.1.2-11.
Як правило до розділу «Енергоефективність» додається енергетичний паспорт будинку згідно з ДБН В.2.6-31 (сертифікат після затвердження розроблених змін). Що є особливо актуальну в світлі прийняття Закону України "Про енергетичну ефективність будівель".
Розділ «Енергоефективність» повинен входити до складу проектів житлових будинків згідно з ДБН В.2.2-15 та громадських будинків згідно з ДБН В.2.2-9.
У розділі повинні бути узагальнені рішення окремих частин проекту щодо дотримання вимог з енергоефективності, вжиття заходів ефективного використання енергії, виконання основної вимоги "економії енергії" згідно з ДБН В.1.2-11, визначення класу енергетичної ефективності будинку згідно з ДБН В.2.6-31, ДСТУ-Н Б А.2.2-5. Розділ повинен містити узагальнені показники енергоефективності, що мають відповідати вимогам чинних нормативних документів.
- пояснювальна записка з результатами розрахунків теплотехнічних показників огороджу вальних конструкцій згідно з вимогами ДБН В.2.6-31 (розрахунок опору теплопередачі, тепло стійкості, повітропроникності, вологісного режиму огороджувальних конструкцій);
- розрахунок тепловтрат будинку на опалення згідно з ДБН В.2.6-31;
- посилання на розділ проектної документації з проектування раціональної площі світлопрозорих конструкцій згідно з ДБН В.2.5-28. У разі значного перевищення нормативне необхідної площі світлових прорізів – обґрунтування доцільності;
- показники енергетичної ефективності інженерних систем та обладнання будинку згідно з вимогами СНиП 2.04.05 та інших чинних нормативних документів тощо;
- енергетичний паспорт будинку згідно з ДБН В.2.6-31, ДСТУ-Н Б А.2.2-5;
- аналіз енергоефективності використання інсоляції.
1. загальна характеристика проектного рішення будинку;
2. стисла інформація про весь комплекс прийнятих проектних рішень, що спрямовані на забезпечення ефективного використання енергії інженерними системами будинку:
· оптимізація об'ємно-планувальних рішень, що одночасно забезпечують зниження тепловитрат через теплоізоляційну оболонку та теплові надходження від сонячної радіації;
· відомості про проектні рішення зовнішніх огороджувальних конструкцій будинку, а також відомості про матеріали утеплення для конструкцій із фасадною теплоізоляцією (тип, марка матеріалу утеплення, його товщина та густина);
· відомості про застосування сонцезахисних пристроїв для запобігання надходженню надмірної сонячної радіації всередину приміщень у теплий період року;
· впровадження заходів з енергоефективності інженерних систем будинку (опалення, вентиляція, кондиціонування, гарячого водопостачання, освітлення – для кожної системи окремо);
· наявність будинкового та поквартирного обліку споживання енергоресурсів;
· використання відновлювальних та альтернативних джерел енергії, включаючи сонячну радіацію тощо, а також акумулювання енергії у години мінімального енергоспоживання;
· технічне та економічне обґрунтування приєднання систем теплоспоживання будівлі до місцевої котельної або до газового теплогенератора, а також технічне та економічне обґрунтування електроопалення, якщо застосовується електроенергія від непоновлюваних джерел енергії;
3. розрахункові кліматичні параметри та об'ємно-планувальні характеристики будинку;
4. розрахунок теплотехнічних показників зовнішніх огороджувальних конструкцій будинку;
5. розрахунок енергетичних показників будинку;
6. відомості про встановлений за результатами розрахунків клас енергетичної ефективності будинку;
7. термін ефективної експлуатації теплоізоляційної оболонки будинку та її елементів;
8. посилання на протоколи випробувань, що підтверджують прийняті теплотехнічні показники будівельних матеріалів і конструкцій та термін їх ефективної експлуатації, а також посилання на протоколи випробувань із визначення пожежно-технічних показників конструкцій та матеріалів згідно з ДБН В.1.1-7;
9. висновок про відповідність проектного рішення будинку вимогам "Завдання на проектування" (у частині забезпечення енергоефективності) та вимогам ДБН В.1.2-11, ДБН В.2.6-31 щодо забезпечення раціонального використання енергетичних ресурсів на опалення, нормативних санітарногігієнічних параметрів мікроклімату приміщень, довговічності огороджувальних конструкцій при експлуатації будинку.
Розділ «Енергоефективність» складають під час розроблення проектів та прив'язування його до умов конкретного будівельного майданчика на стадіях "Проект" (П) або "Робочий проект" (РП) у залежності від категорії складності будинку згідно з ДБН А.2.2-3.
Вартість робіт з розробки розділів може бути визначена лише після ознайомлення із вихідними даними для проектування й залежить від об’ємів проектування, а також від стислості строків виконання відповідних проектних робіт.